Сутність методики визначення типу фінансової стійкості

Цей етап аналізу фінансового стану підприємства дозволяє визначити поточний рівень фінансової стійкості підприємства серед можливих варіантів – абсолютна фінансова стійкість, задовільна, проблемний фінансовий стан, кризовий стан. Альтернативним способом визначення стану підприємства за цим напрямком є аналіз відносних показників фінансової стійкості.

Методика визначення типу фінансової стійкості

Для розрахунку результуючого коефіцієнту використовують три показники – надлишок власних оборотних коштів для фінансування запасів підприємства, надлишок власних оборотних коштів і довгострокових позикових ресурсів та надлишок або нестача нормальних джерел для фінансування запасів. Відповідно якщо підприємство здатне покрити суму сформованих запасів лише за рахунок додаткового залучення і власних і позикових ресурсів, то говорять про проблемний фінансовий стан. Якщо для фінансування запасів достатньо лише власних коштів та довгострокових залучених ресурсів, то говорять про задовільну фінансову стійкість. Якщо ж підприємство може сформувати запаси лише за рахунок власних обігових коштів, то говорять про абсолютну фінансову стійкість. 

Розуміння результатів

Абсолютна фінансова стійкість буває надзвичайно рідко, адже підприємства намагаються залучити додаткові позикові ресурси для підвищення рівня збуту, що зумовлює значне накопичення запасів порівняно із наявним обсягом власних грошових коштів. За умови наявності такого фінансового стану довіра до підприємства є максимальною, імовірність повернення коштів кредиторам є високою.

Задовільна фінансова стійкість зустрічається найчастіше, свідчить про ефективну фінансову діяльність та здатність забезпечувати безперервний збутовий та виробничий процес.

Проблемна фінансова стійкість означає підвищений ризик неповернення коштів акціонерам, адже у випадку погіршення ринкової кон’юнктури платоспроможність суб’єкта господарювання різко знизиться.

Кризовий фінансовий стан може виникнути при втраті частини власного капіталу, що зумовлює переважання обсягу запасів над власними обіговими коштами, довгостроковими та короткостроковими позиковими джерелами. У такому випадку платоспроможність є мінімальною і необхідно негайно здійснювати заходи реструктуризацію або ліквідацію підприємства. У випадку кризового стану вкрай важливо оперативно шукати шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства. Наприклад, можна досягти різкого зростання фінансової стійкості суб'єкта господарювання на основі підвищення рівня капіталізації.